Пластика (реконструкція) передньої хрестоподібної зв’язки: все, що необхідно знати пацієнту

Ця стаття призначена для пацієнтів із діагнозом розрив передньої хрестоподібної зв’язки та тих, кому рекомендовано її відновлення (пластику) артроскопічним методом.

Вступ

Реконструкція передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ) — це хірургічне втручання на колінному суглобі, під час якого пошкоджену зв’язку замінюють трансплантатом. Мета операції — відновити стабільність коліна та повернути контроль над рухами під час ходьби, бігу, стрибків і поворотів.

Операція зазвичай виконується артроскопічно: через невеликі проколи шкіри (приблизно 5–7 мм), що зменшує травматизацію тканин та полегшує відновлення.

Коли реконструкція ПХЗ може бути потрібною

ПХЗ з’єднує стегнову кістку з великогомілковою та є одним із ключових стабілізаторів коліна. Якщо зв’язка розірвана або значно розтягнута, лікар може рекомендувати операцію, особливо якщо:

• ви хочете повернутися до спорту з різкими поворотами та змінами напрямку руху (футбол, баскетбол, волейбол тощо);
• у вас фізично важка робота;
• є супутні ушкодження структур коліна, які доцільно лікувати хірургічно;
• коліно нестабільне (типовий симптом — «висувна шухляда»).

Перед прийняттям рішення важливо обговорити з хірургом очікувані переваги та ризики, а також реалістичні строки повернення до активностей.

Підготовка

Передопераційна реабілітація (пререабілітація)

Лікарі зазвичай не виконують реконструкцію ПХЗ, доки не зменшиться набряк і не відновляться базові сила та рухливість у коліні. Пререабілітація може тривати кілька тижнів і включати:

• вправи для зміцнення м’язів нижньої кінцівки;
• вправи для збільшення об’єму рухів;
• легкі загальні активності (ходьба, плавання).

Підготовка напередодні та в день операції

Підготовка може включати рекомендації щодо харчування та обмежень перед наркозом, а також корекцію факторів ризику (наприклад, відмова від куріння). Втручання часто проводиться у форматі «стаціонар одного дня».

Залежно від клінічної ситуації можливі варіанти анестезії: загальна, спінальна або провідникова. Після анестезії потрібен супровід додому.

Як проходить операція

Реконструкція ПХЗ зазвичай триває від 1 до 3 годин. Через кілька невеликих розрізів у коліно вводять артроскоп (камера з підсвіткою) та інструменти. Після огляду суглоба хірург формує трансплантат — найчастіше це сухожилок із іншої ділянки коліна.

Як трансплантат можуть використовувати:

• сухожилки задньої групи стегна (підколінні сухожилки);
• сухожилок надколінка.

Далі формують кісткові тунелі у великогомілковій та стегновій кістках, проводять через них трансплантат і фіксують (часто гвинтами або спеціальними фіксаторами). Після перевірки натягу та об’єму рухів розрізи закривають швами або спеціальними смужками.

Післяопераційний період і догляд

Після операції можливі біль, скутість і дискомфорт — за потреби призначають знеболення. Раннє обережне піднімання та рухи зазвичай заохочуються. Можуть рекомендувати милиці та ортез (наколінник) для підтримки.

Важливо дотримуватися рекомендацій щодо догляду за ранами, контролю набряку та профілактики ускладнень. Після загальної анестезії протягом доби не рекомендується керувати автомобілем, вживати алкоголь або приймати важливі рішення.

Відновлення

Повне відновлення після реконструкції ПХЗ найчастіше займає від 6 місяців до 1 року. Реабілітація проводиться під контролем фізіотерапевта та включає прогресивне відновлення сили, контролю рухів і стабільності.

Типовий орієнтовний графік відновлення може виглядати так:

• 0–2 тижні: дозоване навантаження у межах переносимості;
• 2–6 тижнів: перехід до більш впевненої ходьби, поступова відмова від милиць за рекомендацією;
• 6–14 тижнів: відновлення повнішого об’єму рухів, контроль сходів;
• 3–5 місяців: повернення до бігу без болю (без контактного спорту);
• 6–12 місяців: повернення до спорту після тестів готовності.

Точні строки залежать від виду трансплантата, супутніх ушкоджень, дисципліни у реабілітації та індивідуальних особливостей організму.

Ускладнення

Більшість пацієнтів добре відновлюються після реконструкції ПХЗ, але, як і будь-яке оперативне втручання, вона має ризики. Серед можливих ускладнень:

• інфекційні ускладнення або надмірна кровотеча;
• утворення тромбів;
• нестабільність коліна, якщо є проблеми з позиціонуванням або фіксацією трансплантата;
• скутість і обмеження рухів (у тому числі через рубцеві зміни);
• хронічний біль;
• симптоми з ділянки забору трансплантата;
• повторний розрив трансплантата та потреба повторного втручання.

Ризик може бути вищим за наявності інших ушкоджень коліна (наприклад, меніска).

Альтернативи операції

Альтернативою реконструкції ПХЗ може бути продовження фізіотерапії та немедикаментозних заходів підтримки. Для деяких людей цього достатньо, особливо якщо вони не планують повертатися до високоінтенсивного спорту. Також можуть рекомендувати колінний бандаж для активностей.

Іноді пацієнти обирають відкласти операцію й оцінити результат реабілітації. За умови правильно підібраної програми лікування це може бути прийнятною тактикою для частини випадків.