Перелом кульшової западини: симптоми, діагностика, операція та реабілітація

Кульшова западина — це суглобова частина таза, що за формою нагадує «гніздо», у яке входить головка стегнової кістки. Переломи кульшової западини трапляються значно рідше, ніж ушкодження шийки стегна або вивихи кульшового суглоба, але за складністю лікування належать до найважчих травм таза.

Найчастіша причина — дорожньо-транспортні пригоди, коли тіло зазнає інтенсивного зовнішнього тиску. Рідше травма виникає внаслідок падіння з висоти або сильного удару.

Види переломів

Базова класифікація найчастіше поділяє переломи на прості та складні.

• Прості — поперечні ушкодження цілісності кістки та інші поодинокі деформації.
• Складні — кісткові структури роз’єднуються на кілька частин, а лінія зламу проходить через два і більше елементів кульшової западини.

До складних травм можуть належати:

• повні переломи колон;
• T-подібний перелом;
• поперечний перелом у поєднанні з травмою задньої колони та/або задньої стінки.

Можливі ускладнення

• За простих переломів прогноз зазвичай сприятливий: своєчасне звернення та якісна реабілітація допомагають відновити функцію.
• Після хірургічного лікування (як і після будь-якої операції) можливі ускладнення. Найчастіше йдеться про інфекційні процеси, рідше — тромбози та посттравматичні артрози. Ретельна підготовка й правильно обрана тактика лікування знижують ризики.
• Навіть за дотримання всіх рекомендацій іноді можуть розвиватися ускладнення, зокрема гетеротопічна осифікація (утворення кісткових фрагментів у м’яких тканинах) або аваскулярний некроз (остеонекроз) через недостатнє кровопостачання.

Симптоми

• Інтенсивний біль у ділянці паху та кульшового суглоба, який не минає з часом.
• Вимушене положення тіла та кінцівки, інколи помітне «вивертання» кінцівки назовні.
• Неможливість самостійно пересуватися: спроба спертися на ногу викликає різкий біль.
• Можливі набряк та гематоми, а при складних ушкодженнях — прояви больового шоку або симптоми ураження нервів.

Діагностика

Досвідчений травматолог-ортопед може запідозрити перелом за оглядом і уточненням обставин травми. Для підтвердження та деталізації ушкодження застосовують інструментальні методи.

• рентгенографія;
• КТ або МРТ кульшового суглоба;
• за показаннями — додаткові обстеження для оцінки стану м’яких тканин та інших структур.

Рентгенологічне обстеження дає первинні дані, а КТ/МРТ дозволяють точніше оцінити лінії перелому, ступінь зміщення та стан навколишніх тканин. Також можуть призначатися лабораторні дослідження для оцінки загального стану.

Операції при переломі кульшової западини

Консервативне лікування застосовують переважно у простих випадках. За складних переломів стандартом часто є хірургічне втручання, яке проводять після стабілізації стану пацієнта.

Основні підходи

Закрита репозиція — відновлення анатомічно правильної позиції кісткових структур без розрізу.

Відкрита репозиція — корекція положення кісток через хірургічний доступ із фіксацією пластинами та іншими фіксаторами.

Ендопротезування — заміна частини або всього кульшового суглоба штучним компонентом у разі показань.

Як медикаментозну підтримку зазвичай використовують знеболювальні препарати. За поєднаних ушкоджень тактика лікування може доповнюватися іншими методами стабілізації.

Експертна думка лікаря

Перелом кульшової западини вважається одним із найскладніших ушкоджень у травматології. Наслідки можуть бути різними й не завжди легко прогнозуються навіть за своєчасної діагностики та лікування. Важливо звертатися по допомогу одразу при підозрі на травму, особливо людям старшого віку та пацієнтам із супутніми проблемами опорно-рухового апарату.

Варто бути готовим до тривалого відновлення: у деяких випадках реабілітація займає місяці, а звичний спосіб життя на певний час може змінитися.

Реабілітація

• Тривалість відновлення залежить від тяжкості травми та обраного лікування. Часто реабілітація триває кілька місяців, а повне відновлення може зайняти до року.
• Після операції пацієнт перебуває під наглядом у стаціонарі. Самостійне пересування зазвичай можливе не одразу та часто потребує допоміжних засобів опори.
• Повне навантаження на ногу допускають лише після підтвердження зрощення перелому та за рекомендацією лікаря.
• У програму відновлення можуть входити знеболювальні й підтримуючі препарати, лікувальна фізкультура та фізіотерапевтичні методики для покращення рухливості й зменшення атрофії тканин.

Питання і відповіді

Коли чекати на повне відновлення?

Термін відновлення залежить від віку, типу перелому, проведеного лікування та супутніх станів. У багатьох випадках відновлення триває кілька місяців і може займати до 1 року.